суббота, 24 сентября 2022 г.

Удмурт багатыр (Максим Прокопьевич Прокопьев)

Ыджыд кост бӧрын бара кутчыси удмурт гижӧдъяс комиӧдны. Со Куӟебай Гердлӧн нӧшта ӧти статья. Босьтӧма татысь, лб. 67−69.

***

Сысянь кӧть вӧчӧмторйыс колис,
Мед ачыс и бырис...
А ті кутанныд овны синтӧм номыръяс моз:
Тіянӧс казьтылігӧн некод оз кут сьывны,
Тіянӧс жалитӧм могысь ньӧти кыв оз шу...

Ме сыкӧд медводзысь паныдасьлі Малмыжын, удмурт съезд дырйи... Уна сёрнитім, ӧта-мӧдлы кыв сетім удмуртъяс вӧсна кувтӧдзным уджавны.

Мӧдысь паныдасьлі Мӧскуаын, Удмурт юкӧдын. Ме сэтчӧ нёль тӧлысь кежлӧ велӧдчыны школа-инструкторскӧй курс вылӧ ветлі. Менӧ аддзис, ичӧт вокӧс моз нимкодясигтырйи сывъяліс:

— Бара тай воин, менӧ эн на вунӧд, удмурт поэтӧй? — шуис...

Недыр мысти кутшӧмкӧ аслыспӧлӧс лов руӧн висьталіс:

— Тӧдан-ӧ, ме ӧд зіля удмуртъясӧс асшӧрӧн вӧчны, удмурт республика-коммуна лӧсьӧдны. Комиссаръяс ордӧ ветлі нин. Удмуртъяслы автономия лоас торйӧдӧма, шуисны.

— Збыль мӧй? Кыдзкӧ, мися, оз эскыссьы, эскыны позьтӧмтор кодь, — шуи ме сылы.

Котӧрӧнмоз ветліс канцелярияӧ да коркӧ-некоркӧ ки тыра кабала вайис, ме водзӧ шыбитіс:

— Со, он кӧ эскы, ас синнад видзӧд!..

Видзӧді да киӧн швачӧді шензьӧмла: удмурт коммуналысь картасӧ да, шӧр каръяссӧ да, дзонь конституциясӧ вӧлӧм лӧсьӧдӧма нин.

— Удмуртъясӧс Ставроссияса съезд вылӧ чукӧртны да сӧвет котыртны сӧмын и колис, — шуис сійӧ меным.

Сылӧн татшӧм удж вылӧ видзӧдігӧн менам сьӧлӧмӧй шоналіс: "Татшӧм уджалысьяс кӧ лоасны удмуртъяслӧн, сэсся оз быр пемыд мирын удмурт морт", — мӧвпалі ме.

(водзӧ лоӧ на...)

четверг, 8 сентября 2022 г.

1924‐ӧд вося "Югыд туй" помалӧма!

Августын пӧшти став вын пукті декабрса номеръяс тексталӧм-лӧсьӧдалӧм вылӧ. Талун помалі 1924-ӧд вося медбӧръя номерсӧ. Кӧсъя сы бӧрын мӧдторйӧн заводитны ноксьыны, но 1925-ӧд вося номеръяс тшӧтш жӧ кута ньӧжйӧникӧн текставны.

Лыддигӧн со мый казялі.

1) Ноябрсянь вежсьӧма орфография: ӧти-кӧ, тӧдчымӧн унджык дефис пондӧмаӧсь пуктавны (весиг татшӧмтор сюри: "Ԅіновјев-јорт-гіжлӧм-піԍмӧ-јылыԍ"), мӧд-кӧ, кутшӧмсюрӧ войтыркостса кывъяс шуанног серти заводитӧмаӧсь гижны (шуам, "копераԏів", "комуԋізм" — ӧти О-ӧн да ӧти М-ӧн).

2) 1923-ӧд во помся номеръяс лыддян да казялан: сиктса олӧм уналаын гажтӧм. Пӧшти быд вӧлӧсьтысь гижӧны, йӧзыс пӧ олӧны гӧля, лыддьысян керка абу либӧ зэв омӧль, йӧз костын удж нуӧдсьӧ жеба. 1924-ӧд во помын олӧм тӧдчымӧн бурджык лои: йӧзыс чукӧртчӧны, велӧдчӧны, спектакъяс пукталӧны, стенӧ ӧшӧдан газетъяс вӧчалӧны, зільӧны выль ногӧн уджавны. Омӧльторъяс эмӧсь, дерт, но этшаджык нин.

Газет номеръяс йылысь радз пуктӧма татчӧ.